КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
А
Абразивні матеріали – природні або штучні матеріали високої твердості (алмаз, гранат, кварц, корунд, кремінь, наждак). Застосовуються для шліфування, полірування, різання металів, сплавів, будівельних матеріалів.
Автоклав – горизонтальний циліндр діаметром 2600…3600 мм і довжиною 17…20 м, де парою під тиском 0,9…1,6 МПа обробляють силікатні вироби при температурі 175…200 ºС. Агломерат – 1) скупчення незцементованих уламків гірських порід і мінералів. 2) спечена в грудки дрібнозерниста або пилоподібна руда.
Аглопорит – гранули, отримані агломерацією гранул із суміші глини з вугіллям. Теплоізоляційний матеріал.
Адгезія – виникнення зв’язку між поверхневими шарами двох різнорідних тіл при їхньому контакті.
Адоб, адоба – саман.
Азбест – група волокнистих матеріалів класу силікатів, здатних розщеплюватись на тонкі міцні волокна. Застосовується як теплоізоляційний матеріал, для виготовлення вогнетривких азбестоцементних матеріалів. Азбестоцемент – будівельний матеріал, компонентами якого є портландцемент, азбестове волокно і вода.
Акустика будівельна – розділ акустики, яка розглядає питання звукоізоляції огороджувальних конструкцій будівель від повітряного і ударного шумів, питання зниження рівня шуму, застосування звукоізоляційних матеріалів.
Алебастр – мінерал, щільна тонкозерниста відміна гіпсу. Використовується для художніх виробів.
Алюмінування – нанесення на поверхню металевих виробів покриття з металевого алюмінію.
Альфоль, алюмінієва фольга – тонкий (0,005...0,02 мм) листовий або рулонний тепло-, звукоізоляційний матеріал.
Ангоб – тонкий шар білої або кольорової глини, який наносять на поверхню керамічного виробу перед його випалюванням.
Антипірени – вогнезахисні засоби деревини (солі амонію, бура, борна кислота тощо).
Антисептики – хімічні засоби для захисту деревини від гниття (маслянисті, водорозчинні, антисептичні пасти). Арболіт (деревобетон) – штучний камінь, виготовлений із суміші відходів деревообробки, очерету, костриці, коноплі, цементу, води.
Арматура – елементи конструкції, що сприймають зусилля розтягу чи згину і зміцнюють основну конструкцію. Найпоширеніша сталева, якою підсилюють бетон (залізобетон).
Армоцементні конструкції – тонкостінні будівельні конструкції з армоцементу, дрібнозернистого бетону, армованого густими тканинами або зварними сталевими сітками з тонкого дроту.
Асфальтобетон – будівельний матеріал, одержаний в результаті затвердіння раціонально підібраної, перемішаної і ущільненої суміші мінеральних заповнювачів (щебінь, пісок, мінеральний порошок) з бітумом. Застосовується для покриття доріг, підлог і плоских покрівель, аеродромів.
Б
Базальт – гірська порода з плагіоклазу, залізо-магнезіальних мінералів. Застосовується як заповнювач в спеціальних кислототривких бетонах, дорожніх, у вигляді штучного каменю для облицювання, для бутового каменю. Базальт і діабаз застосовуються для виготовлення кам’яного лиття і мінеральної вати.
Бетон – штучний кам’яний матеріал будівельний, який одержують в результаті твердіння суміші в’яжучої речовини і заповнювачів з водою.
Бітум – складна суміш вуглеводнів і їх неметалевих похідних, які зустрічаються у природному виді або одержують в процесі переробки нафти, сланців.
Бризол – рулонний безосновний матеріал, виготовлений із старої подрібненої резини і бітуму з добавкою азбесту і пластифікатора. Застосовується для гідроізоляція трубопроводів.
Брущатка – кам’яний дорожньо-будівельний матеріал у вигляді брусків h = 10…16, b = 9…15, ℓ = 15…25 см. Виготовляють брущатку із гранітів, сієнітів, діоритів, базальтів, габро. Використовують для улаштування бруківок. Будівельні розчини – будівельні матеріали одержувані в результаті твердіння суміші в’яжучої речовини з водою, дрібного заповнювача, добавок.
Бутовий камінь – окремі неправильної форми камені з розмірами 150…500 мм, масою до 40 кг одержані при розробці твердих гірських порід.
В
Вапно – в’яжуча речовина, одержана випалом кальцієво-магнієвих гірських порід (вапняків, крейди, доломітів тощо).
Вапняк – осадова гірська порода, що складається з кальциту. З вапняків випалюють вапно.
Г
Габро – гірська порода, яка складається з плагіоклазу, авгіту (польових шпатів). Для облицювання.
Газобетон – легкий бетон, виготовлений на основі газоутворювачів (алюмінієва пудра, перекис водню), цементу або вапна, води, молотого шлаку, золи.
Газосилікат – ніздрюватий бетон, в якому в’яжучим виступає молоте вапно-кипілка.
Гігроскопічність - властивість матеріалу поглинати вологу із вологого повітря.
Гідроізол – гідроізоляційний матеріал із азбестового картону, просоченого нафтовим бітумом.
Гідроізоляція – властивість матеріалу захищати конструкцію від проникнення вологи. Гідроізоляція – захист частин будинків і споруд, конструкцій, резервуарів від проникнення води, а також засоби для цих цілей.
Гідрофобність - властивість тіла не змочуватися водою. Гіпс – природний матеріал білого кольору. Із нього виготовляють гіпсову в’яжучу речовину.
Гірські породи – природні тіла, із яких складається земна кора, складаються із мінералів.
Глазур, полива – склоподібне покриття на керамічних виробах, закріплене випалюванням. Склад: 1) пігмент і порошок із скла; 2) свинцевий сурик, польовий шпат, молотий пісок, каолін, крейда, барвник.
Гнейс – метаморфічна гірська порода, по складу відповідає граніту. Для щебеню, буту, фундаментів, тротуарів.
Гравій – сипуча порода, яка утворилася при руйнуванні різних гірських порід.
Граніт – вивержена щільна, міцна гірська порода, яка складається з польового шпату, кварцу і слюди. Застосовується для облицювальних плит, каменів, східців, для щебеню, бутового каменю.
Д
Деформація – зміна форми або розмірів тіла під дією будь-яких фізичних факторів.
Діабаз – гірська порода із польового шпату і авгіту, темно-сірого кольору, застосовують для дорожніх покрить, для кам’яного литва.
Діатоміт – біла, жовта або сіра гірська порода, складається із діатомітових водорослів, глини і піску. Легка, теплоізоляційна, застосовується для виробництва теплоізоляційних матеріалів, добавки до цементів, для бітумних паст, для виготовлення пластмас. Діатомітові вироби – шкарлупи, сегменти, цеглу виготовляють із діатомітів (або трепелів) з добавками глини.
Довговічність – здатність конструкцій, будинків і споруд зберігати фізико-технічні і експлуатаційні якості протягом тривалого часу. Довговічність залежить від довговічності основних несучих і огороджувальних конструкцій, якості будівельних робіт і умов експлуатації.
Доломіт – гірська порода, СаСО3·МgСО3, застосовується для виготовлення вогнетривких матеріалів, доломітового в’яжучого, добавляють в шихту для одержання скла.
Доменна піч (домна) – споруда для виплавки чавуну із залізної руди.
Е
Електроліз – розклад речовин електричним струмом. Електропрогрів бетону – один із способів прискорення твердіння бетону пропусканням електричного струму безпосередньо через бетон або з допомогою нагрівальних електричних приладів.
Емаль – тонке склоподібне покриття, нанесене на поверхню металевих виробів. Виготовляють з кварцу, кварцового піску, соди, крейди, польового шпату, каоліну, бури, пігментів, окислювачів, модифікаторів.
Емульсії – дисперсні системи, що складаються з двох рідин, одна з яких розподілена в другій у вигляді дрібних крапель. Звичайно одна з рідин (фаз) – вода, друга (масло) – бензин, олія тощо.
Ж
Жаростійкість – властивість чинити опір при високих температурах хімічному руйнуванню під впливом газоподібного середовища.
Жорсткість – характеристика пружних властивостей споруди, конструкції, здатність їх чинити опір змінам форми під впливом зовнішніх сил. Властивість протилежна жорсткості, називається гнучкістю.
З
Залізна руда – природні мінеральні утворення з вмістом заліза у таких кількостях, при яких його економічно вигідно добувати на сучасному етапі розвитку техніки: мартит, гематит, сидерит, бурі залізняки (лимоніт), червоні залізняки (магнетит).
Залізобетон – матеріал, що являє собою монолітне з’єднання бетону і сталевої арматури.
Заповнювачі – природні або штучні матеріали, що в суміші з в’яжучими речовинами й водою утворюють будівельні бетони і розчини.
Звукоізоляція – захист приміщень від проникнення звуків (шуму).
Згин – викривлення осі або серединної поверхні тіла під впливом зовнішніх сил.
І
Ізол – гідроізоляційний матеріал, виготовлений змішуванням бітуму з гумовою кришкою і азбестом. для покрівлі і гідроізоляції.
К
Комишит – теплоізоляційний матеріал у вигляді плит, спресованих із стеблів комишу і скріплених оцинкованою проволокою.
Каолін – рихла гірська порода, утворена із каолініту та інших мінералів. Застосовується для виробництва фарфоро-фаянсових виробів, білий пігмент.
Каолініт – водний силікат алюмінію, основний мінерал глин.
Кар’єр – гірниче підприємство по видобуванню корисних копалин відкритим способом – безпосередньо на поверхні землі.
Карбонати – солі вугільної кислоти (кальцит, доломіт, магнезит).
Кварц – мінерал типу силікатів, SiO2. Густина 2,15 г/см3, твердість 7,25.
Кварцит – щільна, зерниста гірська порода, що складається з кварцу. Метаморфічна. Використовують як облицювальний, кислото- і вогнетривкий матеріал.
Керамзит – пористий матеріал, одержаний прискореним випалом легкоплавких глинистих порід, що спучуються. Застосовують для легкого бетону, тепло- і звукоізоляції. Кераміка – вироби та матеріали, які отримують
спіканням глини з мінеральними добавками та окисами. Клінкер – продукт випалювання до спікання суміші
вапняку і глини. Клінкер – спечена суміш вапняку та глини для одержання цементу.
Конвертор (конвертер) – металургійний агрегат, в якому одержують сталь (продуванням рідкого чавуну киснем). Конгломерат – осадова гірська порода, що
складається з гальки, піску, гравію й валунів, зцементованих оксидами заліза, глинистим матеріалом, карбонатами.
Корозія – руйнування поверхні різних тіл під впливом фізико-хімічних і біологічних факторів.
Ксилоліт – штучний кам’яний матеріал, одержаний в результаті тверднення суміші магнезіальної в’яжучої речовини, тирси і деревного борошна.
Л
Лабрадорит – гірська порода, яка складається з польового шпату і лабрадору. Застосовується для облицювання монументальних споруд.
М
Магматичні (вивержені) – гірські породи, утворені в результаті охолодження вогняно-рідкої магми (граніт, базальт, пемза, туф, габро, діабаз).
Магнезит – мінерал і гірська порода (МgСО3), при випалюванні t = 750…1000 0С одержують в’яжуче – каустичний магнезит, на основі якого виготовляють тепло- і звукоізоляційний матеріали.
Мармур – карбонатна метаморфічна гірська порода, яка утворилася внаслідок перекристалізації вапняку або доломіту. Складається з 90…98% кальциту. Застосовують для облицювання внутрішніх стін, скульптурних робіт, для мозаїчного бетону, для сходів.
Мартенівський цех – цех для переробки чавуну і стального брухту в сталь.
Мастика – пластична суміш органічної в’яжучої речовини, тонкомеленого наповнювача, добавок. Застосовують для приклеювання ізоляційних і опоряджувальних матеріалів. Мергель – осадова гірська порода, складається із глини, вапняку, доломіту. Застосовують для виготовлення портландцементу.
Метаморфічні (видозмінені) – гірські породи, які утворилися з магматичних і осадових внаслідок довготривалої дії різних факторів (мармур, кварцит, гнейс, сланці).
Міцність – здатність матеріалів, виробів, конструкцій чинити опір руйнуванню або змінам форми (деформаціями під дією зовнішніх навантажень). Міцність на стиск, розтяг, вигин тощо.
Морозостійкість здатність будівельних матеріалів і конструкцій з них у зволоженому стані зберігати міцність і не руйнуватися при багаторазовому заморожуванні й розморожуванні.
Н
Навантаження – силовий вплив на будинки, споруди і окремі конструкції, який викликає в них напругу. Наповнювачі – тонкоподрібнені мінерали, які
додають для покращення властивостей або зменшення вартості матеріалів на органічних в’яжучих (фарбові склади, асфальтові бетони і розчини, бітумні мастики, резинові і пластмасові матеріали).
О
Облицювання – конструкція з природних і штучних матеріалів та виробів, які прикріплюються до поверхні будівельних конструкцій розчинами, мастиками або за допомогою кріпильних деталей.
Оздоблення – оздоблювальні роботи, покриття поверхонь будівельних конструкцій та їх елементів додатковим шаром матеріалів або виробів з метою надання необхідних якостей.
Осадові – гірські породи, що утворилися внаслідок руйнування магматичних порід під дією зовнішніх умов або відкладення різних речовин (глина, пісок, гравій, щебінь, пісковик, вапняк, гіпс, доломіт, крейда, діатоміт, трепел).
П
Пек – речовина чорного кольору, одержана в залишку від перегонки дьогтів. Застосовується як органічне в’яжуче. Пемза – вивержена пориста гірська порода світлих
відтінків. Вміст SiO2 – 68…72 %, Al2О3 – 13…21 %. Застосовується в легких бетонах, як теплоізоляційний матеріал, добавка до портландцементів і як абразивний матеріал.
Пергамін – покрівельний рулонний матеріал, одержаний просочуванням будівельного картону м’якими нафтовими бітумами. Використовується для нижніх шарів покрівельного килиму.
Перліт – вулканічна гірська порода, складається із кремнезему 70...75 %, оксиду калію і натрію 3…9 %, води 0,5…5 %. При t = 1000…1300 ºС спучується. Застосовується для легких заповнювачів бетону, для теплоізоляційних матеріалів.
Пінобетон – ніздрюватий бетон, в’яжучим є портландцемент, молотий кварцовий пісок, піноутворювач (клеєканіфольний, смолосапонін, гідролізована кров), вода. Піносилікат – ніздрюватий бетон, компоненти: молоте вапно-кипілка, молотий кварцовий пісок, піноутворювач, вода. Пластифікатор – низькомолекулярна рідина, яку добавляють до лаків, фарб, пластмас, смол для збільшення пластичності (фталат, ефір крезоловий, дибутилфталат, діоктилфталат, камфора і ін.).
Пластичність – властивість матеріалу деформуватися в результаті дії сил і зберігати надану йому форму.
Портландцемент – гідравлічна в’яжуча речовина, яка твердіє у воді і на повітрі, продукт тонкого подрібнення клінкеру і гіпсу.
Пуцолани – гірські породи, які складаються із рихлих обломків вулканічного шлаку або пемзи. Використовуються у вигляді гідравлічних добавок до повітряного вапна і цементу.
Р
Розтяг – вид деформації лінійного елемента конструкції під дією сил, спрямованих у протилежних напрямках.
Розчин – пластична суміш в’яжучого матеріалу, дрібного заповнювача і води, в окремих випадках, з додатковими добавками. Призначається для з’єднання поштучних елементів кладки, замонолічування швів при монтажі блоків і панелей, опорядження приміщень і фасадів будинків і споруд, гідроізоляції та спеціальних робіт.
С
Силікатна цегла – штучний стіновий матеріал, виготовлений із жорсткої (волога 6…7 %) суміші вапна (7…10 %) і кварцового піску (90…93 %) з використанням пресування під тиском 15…20 МПа і автоклавної обробки.
Силікатний бетон – штучний кам’яний матеріал, який складається із мінерального заповнювача, зцементованого гідросилікатами кальцію. Для виробництва силікатного бетону застосовують вапно і кварцовий пісок.
Скло будівельне – застосовується для засклення світових прорізів, влаштування прозорих перегородок і дверей, облицювання і оздоблення стін, сходів і ін.
Скловата – теплоізоляційний матеріал із волокон діаметром 10…30 мк, одержаних із розплавленої скломаси способом роздування його в волокна.
Сталь – сплав заліза з вуглецем до 2 % і різними домішками (кремній, марганець, сірка тощо). Застосовується для несучих і огороджувальних металевих конструкцій будинків і споруд, для залізобетонних конструкцій, великорозмірних місткостей, тепло-, водо-, газопроводів. Стандартизація – встановлення єдиних
обов’язкових норм і вимог (стандартів), які визначають розмір, вид, тип, ґатунок, методи випробувань, упаковку, маркування, транспортування і зберігання продукції, а також виконання виробничих процесів.
Т
Твердість – опір твердого тіла при місцевих контактних силових діях пластичній деформації або крихкому руйнуванню в верхнім шарі.
Толь – рулонний покрівельний матеріал, одержаний обробкою покрівельного картону дьогтьовими складами.
Торкретбетон – бетон, який отримують набризком (торкретуванням) розчинової або бетонної суміші на поверхню або в форму під тиском стисненого повітря через сопло, до якого відведено суху суміш в’яжучого з заповнювачем і воду.
У
Ущільнення бетону – надання бетонній суміші найбільш можливої щільності.
Ф
Фіброліт цементний – пористий, теплоізоляційний матеріал, виготовлений на основі вузької деревної шерсті. Застосовується для утеплення суміщених покрівель, стінових і покрівельних панелей, заповнення каркасів будинків, для утеплення стін.
Ц
Цемент – порошкоподібна мінеральна в’яжуча речовина, здатна при змішуванні з водою утворювати пластичне тіло, яке при затвердінні набуває каменеподібного стану. Застосовують для виготовлення розчинів для кладки і опорядження, для виготовлення бетонних і залізобетонних будівельних конструкцій та виробів. Узагальнена назва великої групи мінеральних в’яжучих речовин.
Ч
Чавун – сплав заліза з вуглецем (від 2 до 6,63 %), марганцем, фосфором, кремнієм, сіркою.
Ш, Щ
Шлак вулканічний – сипка гірська порода з ніздрюватою структурою і темним кольором, складається із вулканічного скла. Застосовується як теплоізоляційний матеріал і заповнювач для бетонів.
Шлакова пемза (термозит) – штучний пористий заповнювач для легкого бетону, одержаний шляхом спучення розплавів металургійних шлаків при їх швидкому охолодженні.
Щебінь – продукт подрібнення кам’яних матеріалів. Крупність зерен від 5 до 40 мм. Застосовують як заповнювач для бетону.
Я
-----
Абразивні матеріали – природні або штучні матеріали високої твердості (алмаз, гранат, кварц, корунд, кремінь, наждак). Застосовуються для шліфування, полірування, різання металів, сплавів, будівельних матеріалів.
Автоклав – горизонтальний циліндр діаметром 2600…3600 мм і довжиною 17…20 м, де парою під тиском 0,9…1,6 МПа обробляють силікатні вироби при температурі 175…200 ºС. Агломерат – 1) скупчення незцементованих уламків гірських порід і мінералів. 2) спечена в грудки дрібнозерниста або пилоподібна руда.
Аглопорит – гранули, отримані агломерацією гранул із суміші глини з вугіллям. Теплоізоляційний матеріал.
Адгезія – виникнення зв’язку між поверхневими шарами двох різнорідних тіл при їхньому контакті.
Адоб, адоба – саман.
Азбест – група волокнистих матеріалів класу силікатів, здатних розщеплюватись на тонкі міцні волокна. Застосовується як теплоізоляційний матеріал, для виготовлення вогнетривких азбестоцементних матеріалів. Азбестоцемент – будівельний матеріал, компонентами якого є портландцемент, азбестове волокно і вода.
Акустика будівельна – розділ акустики, яка розглядає питання звукоізоляції огороджувальних конструкцій будівель від повітряного і ударного шумів, питання зниження рівня шуму, застосування звукоізоляційних матеріалів.
Алебастр – мінерал, щільна тонкозерниста відміна гіпсу. Використовується для художніх виробів.
Алюмінування – нанесення на поверхню металевих виробів покриття з металевого алюмінію.
Альфоль, алюмінієва фольга – тонкий (0,005...0,02 мм) листовий або рулонний тепло-, звукоізоляційний матеріал.
Ангоб – тонкий шар білої або кольорової глини, який наносять на поверхню керамічного виробу перед його випалюванням.
Антипірени – вогнезахисні засоби деревини (солі амонію, бура, борна кислота тощо).
Антисептики – хімічні засоби для захисту деревини від гниття (маслянисті, водорозчинні, антисептичні пасти). Арболіт (деревобетон) – штучний камінь, виготовлений із суміші відходів деревообробки, очерету, костриці, коноплі, цементу, води.
Арматура – елементи конструкції, що сприймають зусилля розтягу чи згину і зміцнюють основну конструкцію. Найпоширеніша сталева, якою підсилюють бетон (залізобетон).
Армоцементні конструкції – тонкостінні будівельні конструкції з армоцементу, дрібнозернистого бетону, армованого густими тканинами або зварними сталевими сітками з тонкого дроту.
Асфальтобетон – будівельний матеріал, одержаний в результаті затвердіння раціонально підібраної, перемішаної і ущільненої суміші мінеральних заповнювачів (щебінь, пісок, мінеральний порошок) з бітумом. Застосовується для покриття доріг, підлог і плоских покрівель, аеродромів.
Б
Базальт – гірська порода з плагіоклазу, залізо-магнезіальних мінералів. Застосовується як заповнювач в спеціальних кислототривких бетонах, дорожніх, у вигляді штучного каменю для облицювання, для бутового каменю. Базальт і діабаз застосовуються для виготовлення кам’яного лиття і мінеральної вати.
Бетон – штучний кам’яний матеріал будівельний, який одержують в результаті твердіння суміші в’яжучої речовини і заповнювачів з водою.
Бітум – складна суміш вуглеводнів і їх неметалевих похідних, які зустрічаються у природному виді або одержують в процесі переробки нафти, сланців.
Бризол – рулонний безосновний матеріал, виготовлений із старої подрібненої резини і бітуму з добавкою азбесту і пластифікатора. Застосовується для гідроізоляція трубопроводів.
Брущатка – кам’яний дорожньо-будівельний матеріал у вигляді брусків h = 10…16, b = 9…15, ℓ = 15…25 см. Виготовляють брущатку із гранітів, сієнітів, діоритів, базальтів, габро. Використовують для улаштування бруківок. Будівельні розчини – будівельні матеріали одержувані в результаті твердіння суміші в’яжучої речовини з водою, дрібного заповнювача, добавок.
Бутовий камінь – окремі неправильної форми камені з розмірами 150…500 мм, масою до 40 кг одержані при розробці твердих гірських порід.
В
Вапно – в’яжуча речовина, одержана випалом кальцієво-магнієвих гірських порід (вапняків, крейди, доломітів тощо).
Вапняк – осадова гірська порода, що складається з кальциту. З вапняків випалюють вапно.
Г
Габро – гірська порода, яка складається з плагіоклазу, авгіту (польових шпатів). Для облицювання.
Газобетон – легкий бетон, виготовлений на основі газоутворювачів (алюмінієва пудра, перекис водню), цементу або вапна, води, молотого шлаку, золи.
Газосилікат – ніздрюватий бетон, в якому в’яжучим виступає молоте вапно-кипілка.
Гігроскопічність - властивість матеріалу поглинати вологу із вологого повітря.
Гідроізол – гідроізоляційний матеріал із азбестового картону, просоченого нафтовим бітумом.
Гідроізоляція – властивість матеріалу захищати конструкцію від проникнення вологи. Гідроізоляція – захист частин будинків і споруд, конструкцій, резервуарів від проникнення води, а також засоби для цих цілей.
Гідрофобність - властивість тіла не змочуватися водою. Гіпс – природний матеріал білого кольору. Із нього виготовляють гіпсову в’яжучу речовину.
Гірські породи – природні тіла, із яких складається земна кора, складаються із мінералів.
Глазур, полива – склоподібне покриття на керамічних виробах, закріплене випалюванням. Склад: 1) пігмент і порошок із скла; 2) свинцевий сурик, польовий шпат, молотий пісок, каолін, крейда, барвник.
Гнейс – метаморфічна гірська порода, по складу відповідає граніту. Для щебеню, буту, фундаментів, тротуарів.
Гравій – сипуча порода, яка утворилася при руйнуванні різних гірських порід.
Граніт – вивержена щільна, міцна гірська порода, яка складається з польового шпату, кварцу і слюди. Застосовується для облицювальних плит, каменів, східців, для щебеню, бутового каменю.
Д
Деформація – зміна форми або розмірів тіла під дією будь-яких фізичних факторів.
Діабаз – гірська порода із польового шпату і авгіту, темно-сірого кольору, застосовують для дорожніх покрить, для кам’яного литва.
Діатоміт – біла, жовта або сіра гірська порода, складається із діатомітових водорослів, глини і піску. Легка, теплоізоляційна, застосовується для виробництва теплоізоляційних матеріалів, добавки до цементів, для бітумних паст, для виготовлення пластмас. Діатомітові вироби – шкарлупи, сегменти, цеглу виготовляють із діатомітів (або трепелів) з добавками глини.
Довговічність – здатність конструкцій, будинків і споруд зберігати фізико-технічні і експлуатаційні якості протягом тривалого часу. Довговічність залежить від довговічності основних несучих і огороджувальних конструкцій, якості будівельних робіт і умов експлуатації.
Доломіт – гірська порода, СаСО3·МgСО3, застосовується для виготовлення вогнетривких матеріалів, доломітового в’яжучого, добавляють в шихту для одержання скла.
Доменна піч (домна) – споруда для виплавки чавуну із залізної руди.
Е
Електроліз – розклад речовин електричним струмом. Електропрогрів бетону – один із способів прискорення твердіння бетону пропусканням електричного струму безпосередньо через бетон або з допомогою нагрівальних електричних приладів.
Емаль – тонке склоподібне покриття, нанесене на поверхню металевих виробів. Виготовляють з кварцу, кварцового піску, соди, крейди, польового шпату, каоліну, бури, пігментів, окислювачів, модифікаторів.
Емульсії – дисперсні системи, що складаються з двох рідин, одна з яких розподілена в другій у вигляді дрібних крапель. Звичайно одна з рідин (фаз) – вода, друга (масло) – бензин, олія тощо.
Ж
Жаростійкість – властивість чинити опір при високих температурах хімічному руйнуванню під впливом газоподібного середовища.
Жорсткість – характеристика пружних властивостей споруди, конструкції, здатність їх чинити опір змінам форми під впливом зовнішніх сил. Властивість протилежна жорсткості, називається гнучкістю.
З
Залізна руда – природні мінеральні утворення з вмістом заліза у таких кількостях, при яких його економічно вигідно добувати на сучасному етапі розвитку техніки: мартит, гематит, сидерит, бурі залізняки (лимоніт), червоні залізняки (магнетит).
Залізобетон – матеріал, що являє собою монолітне з’єднання бетону і сталевої арматури.
Заповнювачі – природні або штучні матеріали, що в суміші з в’яжучими речовинами й водою утворюють будівельні бетони і розчини.
Звукоізоляція – захист приміщень від проникнення звуків (шуму).
Згин – викривлення осі або серединної поверхні тіла під впливом зовнішніх сил.
І
Ізол – гідроізоляційний матеріал, виготовлений змішуванням бітуму з гумовою кришкою і азбестом. для покрівлі і гідроізоляції.
К
Комишит – теплоізоляційний матеріал у вигляді плит, спресованих із стеблів комишу і скріплених оцинкованою проволокою.
Каолін – рихла гірська порода, утворена із каолініту та інших мінералів. Застосовується для виробництва фарфоро-фаянсових виробів, білий пігмент.
Каолініт – водний силікат алюмінію, основний мінерал глин.
Кар’єр – гірниче підприємство по видобуванню корисних копалин відкритим способом – безпосередньо на поверхні землі.
Карбонати – солі вугільної кислоти (кальцит, доломіт, магнезит).
Кварц – мінерал типу силікатів, SiO2. Густина 2,15 г/см3, твердість 7,25.
Кварцит – щільна, зерниста гірська порода, що складається з кварцу. Метаморфічна. Використовують як облицювальний, кислото- і вогнетривкий матеріал.
Керамзит – пористий матеріал, одержаний прискореним випалом легкоплавких глинистих порід, що спучуються. Застосовують для легкого бетону, тепло- і звукоізоляції. Кераміка – вироби та матеріали, які отримують
спіканням глини з мінеральними добавками та окисами. Клінкер – продукт випалювання до спікання суміші
вапняку і глини. Клінкер – спечена суміш вапняку та глини для одержання цементу.
Конвертор (конвертер) – металургійний агрегат, в якому одержують сталь (продуванням рідкого чавуну киснем). Конгломерат – осадова гірська порода, що
складається з гальки, піску, гравію й валунів, зцементованих оксидами заліза, глинистим матеріалом, карбонатами.
Корозія – руйнування поверхні різних тіл під впливом фізико-хімічних і біологічних факторів.
Ксилоліт – штучний кам’яний матеріал, одержаний в результаті тверднення суміші магнезіальної в’яжучої речовини, тирси і деревного борошна.
Л
Лабрадорит – гірська порода, яка складається з польового шпату і лабрадору. Застосовується для облицювання монументальних споруд.
М
Магматичні (вивержені) – гірські породи, утворені в результаті охолодження вогняно-рідкої магми (граніт, базальт, пемза, туф, габро, діабаз).
Магнезит – мінерал і гірська порода (МgСО3), при випалюванні t = 750…1000 0С одержують в’яжуче – каустичний магнезит, на основі якого виготовляють тепло- і звукоізоляційний матеріали.
Мармур – карбонатна метаморфічна гірська порода, яка утворилася внаслідок перекристалізації вапняку або доломіту. Складається з 90…98% кальциту. Застосовують для облицювання внутрішніх стін, скульптурних робіт, для мозаїчного бетону, для сходів.
Мартенівський цех – цех для переробки чавуну і стального брухту в сталь.
Мастика – пластична суміш органічної в’яжучої речовини, тонкомеленого наповнювача, добавок. Застосовують для приклеювання ізоляційних і опоряджувальних матеріалів. Мергель – осадова гірська порода, складається із глини, вапняку, доломіту. Застосовують для виготовлення портландцементу.
Метаморфічні (видозмінені) – гірські породи, які утворилися з магматичних і осадових внаслідок довготривалої дії різних факторів (мармур, кварцит, гнейс, сланці).
Міцність – здатність матеріалів, виробів, конструкцій чинити опір руйнуванню або змінам форми (деформаціями під дією зовнішніх навантажень). Міцність на стиск, розтяг, вигин тощо.
Морозостійкість здатність будівельних матеріалів і конструкцій з них у зволоженому стані зберігати міцність і не руйнуватися при багаторазовому заморожуванні й розморожуванні.
Н
Навантаження – силовий вплив на будинки, споруди і окремі конструкції, який викликає в них напругу. Наповнювачі – тонкоподрібнені мінерали, які
додають для покращення властивостей або зменшення вартості матеріалів на органічних в’яжучих (фарбові склади, асфальтові бетони і розчини, бітумні мастики, резинові і пластмасові матеріали).
О
Облицювання – конструкція з природних і штучних матеріалів та виробів, які прикріплюються до поверхні будівельних конструкцій розчинами, мастиками або за допомогою кріпильних деталей.
Оздоблення – оздоблювальні роботи, покриття поверхонь будівельних конструкцій та їх елементів додатковим шаром матеріалів або виробів з метою надання необхідних якостей.
Осадові – гірські породи, що утворилися внаслідок руйнування магматичних порід під дією зовнішніх умов або відкладення різних речовин (глина, пісок, гравій, щебінь, пісковик, вапняк, гіпс, доломіт, крейда, діатоміт, трепел).
П
Пек – речовина чорного кольору, одержана в залишку від перегонки дьогтів. Застосовується як органічне в’яжуче. Пемза – вивержена пориста гірська порода світлих
відтінків. Вміст SiO2 – 68…72 %, Al2О3 – 13…21 %. Застосовується в легких бетонах, як теплоізоляційний матеріал, добавка до портландцементів і як абразивний матеріал.
Пергамін – покрівельний рулонний матеріал, одержаний просочуванням будівельного картону м’якими нафтовими бітумами. Використовується для нижніх шарів покрівельного килиму.
Перліт – вулканічна гірська порода, складається із кремнезему 70...75 %, оксиду калію і натрію 3…9 %, води 0,5…5 %. При t = 1000…1300 ºС спучується. Застосовується для легких заповнювачів бетону, для теплоізоляційних матеріалів.
Пінобетон – ніздрюватий бетон, в’яжучим є портландцемент, молотий кварцовий пісок, піноутворювач (клеєканіфольний, смолосапонін, гідролізована кров), вода. Піносилікат – ніздрюватий бетон, компоненти: молоте вапно-кипілка, молотий кварцовий пісок, піноутворювач, вода. Пластифікатор – низькомолекулярна рідина, яку добавляють до лаків, фарб, пластмас, смол для збільшення пластичності (фталат, ефір крезоловий, дибутилфталат, діоктилфталат, камфора і ін.).
Пластичність – властивість матеріалу деформуватися в результаті дії сил і зберігати надану йому форму.
Портландцемент – гідравлічна в’яжуча речовина, яка твердіє у воді і на повітрі, продукт тонкого подрібнення клінкеру і гіпсу.
Пуцолани – гірські породи, які складаються із рихлих обломків вулканічного шлаку або пемзи. Використовуються у вигляді гідравлічних добавок до повітряного вапна і цементу.
Р
Розтяг – вид деформації лінійного елемента конструкції під дією сил, спрямованих у протилежних напрямках.
Розчин – пластична суміш в’яжучого матеріалу, дрібного заповнювача і води, в окремих випадках, з додатковими добавками. Призначається для з’єднання поштучних елементів кладки, замонолічування швів при монтажі блоків і панелей, опорядження приміщень і фасадів будинків і споруд, гідроізоляції та спеціальних робіт.
С
Силікатна цегла – штучний стіновий матеріал, виготовлений із жорсткої (волога 6…7 %) суміші вапна (7…10 %) і кварцового піску (90…93 %) з використанням пресування під тиском 15…20 МПа і автоклавної обробки.
Силікатний бетон – штучний кам’яний матеріал, який складається із мінерального заповнювача, зцементованого гідросилікатами кальцію. Для виробництва силікатного бетону застосовують вапно і кварцовий пісок.
Скло будівельне – застосовується для засклення світових прорізів, влаштування прозорих перегородок і дверей, облицювання і оздоблення стін, сходів і ін.
Скловата – теплоізоляційний матеріал із волокон діаметром 10…30 мк, одержаних із розплавленої скломаси способом роздування його в волокна.
Сталь – сплав заліза з вуглецем до 2 % і різними домішками (кремній, марганець, сірка тощо). Застосовується для несучих і огороджувальних металевих конструкцій будинків і споруд, для залізобетонних конструкцій, великорозмірних місткостей, тепло-, водо-, газопроводів. Стандартизація – встановлення єдиних
обов’язкових норм і вимог (стандартів), які визначають розмір, вид, тип, ґатунок, методи випробувань, упаковку, маркування, транспортування і зберігання продукції, а також виконання виробничих процесів.
Т
Твердість – опір твердого тіла при місцевих контактних силових діях пластичній деформації або крихкому руйнуванню в верхнім шарі.
Толь – рулонний покрівельний матеріал, одержаний обробкою покрівельного картону дьогтьовими складами.
Торкретбетон – бетон, який отримують набризком (торкретуванням) розчинової або бетонної суміші на поверхню або в форму під тиском стисненого повітря через сопло, до якого відведено суху суміш в’яжучого з заповнювачем і воду.
У
Ф
Фіброліт цементний – пористий, теплоізоляційний матеріал, виготовлений на основі вузької деревної шерсті. Застосовується для утеплення суміщених покрівель, стінових і покрівельних панелей, заповнення каркасів будинків, для утеплення стін.
Ц
Цемент – порошкоподібна мінеральна в’яжуча речовина, здатна при змішуванні з водою утворювати пластичне тіло, яке при затвердінні набуває каменеподібного стану. Застосовують для виготовлення розчинів для кладки і опорядження, для виготовлення бетонних і залізобетонних будівельних конструкцій та виробів. Узагальнена назва великої групи мінеральних в’яжучих речовин.
Ч
Чавун – сплав заліза з вуглецем (від 2 до 6,63 %), марганцем, фосфором, кремнієм, сіркою.
Ш, Щ
Шлак вулканічний – сипка гірська порода з ніздрюватою структурою і темним кольором, складається із вулканічного скла. Застосовується як теплоізоляційний матеріал і заповнювач для бетонів.
Шлакова пемза (термозит) – штучний пористий заповнювач для легкого бетону, одержаний шляхом спучення розплавів металургійних шлаків при їх швидкому охолодженні.
Щебінь – продукт подрібнення кам’яних матеріалів. Крупність зерен від 5 до 40 мм. Застосовують як заповнювач для бетону.
Я
-----
Немає коментарів:
Дописати коментар