Будівельні розчинові суміші


Тема програми №5:Будівельні розчинові суміші.

 Тема уроку№12:Загальні поняття про розчини.

Розчин –це матеріал ,який отримують у результаті затвердіння суміші,яка складається з в,яжучої речовини, заповнювача і води. 
                                    Класифікація розчинів

За призначенням
1.Мурувальні- призначені для кам'яного будування та зведення стін з великих елементів
¡  2.Монтажні- для заповненняшів між великими елементами (блоками,панелями) під час монтажу будівель і споруд з готових збірних конструкцій та деталей.
3.Опоряджувальні- для штукатурення приміщень.
4.Спеціальні- що мають особливі властивості (гідроізоляційні, акустичні, рентгенозахисні).
Акустичні-застосовують для зниження рівня шумів.
Гідроізоляційні-для захисту конструкцій від води.
Рентгенозахисні- використовують для захисту від шкідливого випромінювання.
Залежно від властивостей в,яжучого матеріалу розрізняють такі види розчинів:
Повітряні розчини, які тверднуть і зберігають міцність у повітряно-сухих умовах, тому їх застосовують у надземних спорудах,які незазнають впливу води
Гідравлічні розчини тверднуть і зберігають міцність не лише на повітрі, а й  у воді
Розчини можуть бути простими-до складу яких входить одна в,яжуча речовина ,і змішаними- 2 і більше в,яжучих речовин.
Залежно від співвідношення між кількістю в'яжучої речовини і заповнювача розчини бувають пісні , жирні і нормальні.
Пісні вміщують малу кількість в'яжучої речовини (малопластичні,але дають малу усадку).
Жирні мають надлишок в'яжучої речовини (дуже пластичні,але дають усадку,тріскаються)
Нормальні – зроблені за технологією (наприклад-1:3,1:4).


За видом застосованого в,яжучого матеріалу розчини бувають: цементні,глиняні,вапняні,гіпсові.

                                            Властивості розчинів

       Основними властивостями розчинної суміші є рухливість, легкоукладальність, водостримувальна здатність, а розчинів - міцність і довговічність.
Рухливість розчинної суміші  називається її здатність розтікатится під дією власної маси.Рухливість визначають глибиною занурення в суміш еталонного конуса .
Легкоукладальність - здатність укладатися на основу тонким шаром із заповненням усіх його нерівностей.
Водостримувальна здатність  розчину утримувати  у своєму складі достатню для тверднення вяжучого матеріалу кількість води в умовах поглинання її шпаристим матеріалом. Розчинна суміш, що має низьку водоутримуючу здатність, при транспортуванні розшаровується, а при укладанні на пористу основу (керамічна цегла, бетон, дерево,) швидко віддає йому воду. Ступінь зневоднення розчину може виявитися настільки значною, що води буде недостатньо для тверднення розчину і він не досягне необхідної міцності. Підвищують водоутримуючу здатність мінеральні та органічні пластифікатори. (вапно,глина,зола)
Міцність випробовують на зразках затверділого розчину при стискувані.Чим міцніший розчин тим більша марка розчину.

• Морозостійкість  затверділого розчину характеризується здатністю зразків витримувати у насиченому водою стані цикли поперемінного заморожування і відтавання не руйнуючись.





                                        Заповніть схему
Правильна схема  у розділі "Перевірка знань"

             
             Тема уроку№13:Складові частини розчинів.

В'яжучі речовини. Для виготовлення будівельних розчинів, як правило, застосовують портландцемент і шлакопортландцемент, будівельне вапно, гіпсову в'яжучу речовину, а також глиноземистий цемент та інші види спеціальних цементів. Для виготовлення кольорових цементно-піщаних розчинів, крім звичайного, використовують білий та кольорові портландцементи, а також природні та штучні пігменти .

Повітряне вапно в розчинну суміш найчастіше вводять у вигляді вапняного тіста.
Піски для виготовлення будівельних розчинів повинні відповідати тим же вимогам ДСТУ, що і піски для виготовлення бетонів. Застосовують природні піски - кварцові, полевошпатні й штучні – дроблені з щільних і пористих гірських порід. Пористі піски (пемзовий, керамзитовий) застосовують для виготовлення легких розчинів.
Найбільша крупність зерен піску для виготовлення розчинів для монтажу крупноблочних і крупнопанельних стін, а також для мурування із бутового каміння не повинна перевищувати 5 мм; для цегляного мурування — 2,5 мм; для підготовчого шару штукатурки (оббризкування) — 2,5 мм, для опоряджувального шару штукатурки (накривка) - 1,25 мм
Для отримання штукатурних розчинів треба застосовувати пісок з модулем крупності від 1 до 2,2. Для розчинів марок 100 і вище використовують піски, що відповідають вимогам, які ставлять до заповнювачів для бетонів.
Для декоративних розчинів застосовують миті піски, подрібнені гірські породи — мармур, граніт, а також керамічний, вугільний, пластмасовий дрібняк.

Для отримання легких розчинів використовують піски із туфів, трасів, опок пористі штучні піски: шлакові, зольні, керамзитові, аглопоритові, із спученого перліту та вермикуліту (згідно з ДСТУ Б В.2.7-17-95).
Воду (ГОСТ 23732) використовують для приготування розчинових сумішей та поливання в літній час відкритих поверхонь монолітного бетону.
Можна застосовувати воду, яка має значення показника рН у межах 4,0…12,5 і відповідає технічним умовам. Наявність шкідливих домішок у воді перешкоджає нормальному тужавінню і твердінню цементу й призводить до появи у бетоні сполук, що знижують його міцність та довговічність.
Використання води, що містить органічні речовини, такі як цукор та феноли, призводить до сповільнення процесу гідратації цементу та зниження міцності бетону. Вміст кожного з них не повинен перевищувати 10 мг/л.
Домішки нафтопродуктів, мастил, жирів, що осідають на поверхні цементних зерен та заповнювача, мають негативний вплив не тільки на процеси гідратації, але й погіршують зчеплення заповнювача з цементним каменем та знижують міцність розчину.

Сухі будівельні суміші - це порошкоподібні композиції, що складаються з мінеральної або органічної в’яжучої речовини, наповнювачів і заповнювачів, добавок, які виготовляють у заводських умовах.
Переваги сухих сумішей порівняно з традиційними розчинами і бетонами:
-      мінімум доводочних технологічних операцій для приведення сухих сумішей у робочій стан – достатньо додати води;
-         зниження на 5-7 % відходів розчинів у результаті порційного дозування;
-         економія на 10-15 % цементу за рахунок використання пластифікуючих і водоутримуючих добавок;
-  стабільність складу сухих сумішей в результаті точного дозування компонентів і ефективного їх змішування;
-         підвищення в 1,5- 3 рази продуктивності праці будівельників;
-         скорочення на 10-15 % транспортних витрат і підвищення якості робіт при одночасному зниженні трудоємкості і технологічних процесів.
Мурувальні розчини (розчини для кам’яної кладки) отримують на базі цементу та гідравлічного вапна марок М100 і М200. Заповнювачами є кварцовий або вапняковий пісок. Такі розчини за призначенням класифікують на три групи:
-                     для звичайної цегли і блоків;
-                     для склеювання при муруванні тонкостінних блоків;
-                     для теплоізоляційної і силікатної цегли з покращеними теплоізоляційними властивостями.
Гра "Найрозумніший " на тему "Розчини"

Тема уроку№14-15:
Лабораторно-практична робота: Визначення нормальної густоти цементного тіста і визначення терміну тужавіння цементного тіста.

Мета:навчитися визначати початок і кінець тужавіння цементного тіста,яка густина рахується нормальною.
Прилади,приладдя і матеріали:прилад Віка,сферичної форми чашка для приготування тіста, металева лопатка, склянка для зважування води, колба з водой, фарфорова чашка, ніж,  ваги з гірками, совокгодинник з секундоміром, шматочок тканини,цемент.
                                      Хід роботи
Підготовчі роботи.Перевірте прилад Віка, щоб маса стержня з додатковим вантажем і голкою мала 300г. Стрілку на стержні встановіть на нульову поділку шкали.
Загальні відомості.Умовно початком тужавіння вважають втрату рухомості  цементного тіста, а кінцем тужавіння – початок його твердіння. Згідно ГОСТ10178-62 початок тужавіння для всіх цементів повинен наступати не раніше 45хв, а кінець тужавіння – не пізніше 10-12 годин від початку замішування розчину. Цей час тужавіння забезпечує транспортування використання розчинних і бетонних сумішей, приготовлених на цементі, до моменту втрати пластичності і легкоукладеності.
                            Порядок виконання робіт
1.Зважте 400 г цементу у фарфоровій чашці і висипте у сферичну чашку, в якій готують цементне тісто нормальної густоти. Запишіть час початку замішування цементу з водою.                                                                 
                                                                                 Прилад Віка:1-загальний вигляд
             
                                                                                           2,3-станина
                                                                                            4-кільце для тіста



2.Кільце  наповніть цементним тістом, струсіть 5-6 разів і, змоченим водою ножем, вирівняйте поверхню тіста.Установіть кільце з тісом під стержень так, щоб голка доторкалась до поверхні тіста і закріпіть степжень гвинтом.
3. Швидким рухом звільніть стержень, щоб голка вільно занурилась у тісто (спочатку притримуйте її). У тісті, що злегка загусло, голці дають можливість опускатися вільно. До початку тужавіння голку занурюють у тісто через кожних 5 хв., а далі – через 15 хв.,змінюючи місце занурення. Після кожного занурення голку витріть ватним тампоном або шматком тканини.
4.Початком тужавіння цементного тіста вважають проміжок часу від початку замішування до того моменту, коли голка не буде доходити до скляної пластинки на 1-2мм при температурі 20Ć.
Кінець тужавіння цементного тіста- це час від початку замішування до моменту, коли голка буде опускатись у тісто не більше, ніж на 1мм.
5. Запишіть у таблицю результати визначення термінів тужавіння цементного тіста.
Вид цементу- портландцемент, кількість цементу-400г, кількість води для тіста нормальної густоти- 100г, початок замішування- 8.00
Таблиця
Занурення голки(послідовність)
Відлік за шкалою,мм (від нуля)
Час


Занурення голки (послідовність)
Відлік за шкалою, мм (від нуля)
Час


год

хв
год
хв
1
40(висота кільця)
8
05
11-40
37-3
17
05

2-4
40
8
20
41
2,5
17
20

5
39,8
8
25
42
2,0
17
35

6
39,7
8
30
43
1,0
17
50

7
39,5
8
35





8
39,0
8
35





9
38,5
8
45





10
38
8
50






Початок тужавіння цементного тіста наступив у 8 годині 50хв,тобто через 45хв. Кінець тужавіння цементного тіста наступив о 17 годині 50хв,тобто через 9 годин 45хв. Водопотреба складає 25% від маси цементу.
Визначення нормальної густоти цементного тіста зводиться до визначення кількості води у (г), необхідної для приготування пластичного цементного тіста, поділеної на масу цементу (г) у відсотках. Для цього в нижній кінець стержня замість голки гвинтом закріпіть пестик. Під стержнем на скляній пластинці встановіть по черзі декілька зразків цементного тіста, замішаних на різних водоцементних відношеннях. Нормально густотою цементного тіста ( 24-27%) вважають таке, при якому пестик не доходить до скла на 5-7мм.

 Напишіть висновок роботи.
Відео:Лабораторна робота









Немає коментарів:

Дописати коментар